Як вести ділові бесіди і розмови

Успіх ділової розмови великою мірою залежить від того, наскільки правильно Ви усвідомили особливості характеру свого партнера і вибрали правильний тон розмови з ним. Це також можна застосувати і при розмовному контакті охоронника з різними суб'єктами під час охорони об'єктів. У вирішенні цього завдання допоможе нижченаведена класифікація основних типів співрозмовників.

Безглузда людина "Нігіліст"

Така людина часто виходить за професійні межі розмови. У ході її він нетерплячий, нестриманий та збуджений. Своєю позицією та підходом він бентежить співрозмовників і несвідомо наводить їх на те, щоб вони не погодилися з його тезами та твердженнями. По відношенню до нього доцільно поводитися так:

обговорити з ним та обґрунтувати спірні моменти, якщо вони відомі, до початку спільної розмови; завжди залишатися холоднокровним та компетентним;
неухильно стежити за тим, щоб по можливості рішення формулювалися його словами (за вашим змістом);
коли є можливість надати іншим спростовувати його затвердження, а потім відхилити їх;
залучити його на свій бік, спробувати зробити з нього позитивного учасника розмови;
розмовляти з ним віч-на-віч у перервах та паузах переговорів та нарад, щоб дізнатися справжні причини його негативної позиції;
в екстремальних ситуаціях наполягти на тому, щоб ділова бесіда була припинена, а пізніше, коли найбільш гарячі голови, і насамперед "нігіліст", охолонуть, продовжуйте;
за столом або в залі засідань помістити його у "мертвий кут".

"Позитивна" людина

Це найприємніший тип співрозмовника, добродушний і працьовитий, він дозволяє разом з ним підбити підсумки бесіди і спокійно та обґрунтовано провести дискусію. По відношенню до нього потрібно зайняти таку позицію:

разом з'ясувати та завершити розгляд окремих випадків;
стежити за тим, щоб інші співрозмовники були згодні з цим позитивним підходом у діловій розмові;
у важких та спірних питаннях та ситуаціях шукати допомогу та підтримку у співрозмовника цього типу;
у групі співрозмовників посадити його там, де є вільне місце.

"Всезнайка"

Цей думає, що він знає найкраще. Про все він має свою думку, він завжди вимагає слова. У спілкуванні з ним слід дотримуватися нижчезазначених правил:

посадити його поряд із тим, хто веде бесіду;
час від часу нагадувати йому, що інші хочуть висловитися;
попросити його, щоб він дав і іншим співрозмовникам трохи попрацювати над рішенням;
дати йому можливість вивести та сформулювати проміжні висновки;
при сміливих та ризикованих твердженнях дати можливість решті співрозмовникам виробити та висловити свою точку зору;
іноді ставити йому складні спеціальні запитання, на які у разі потреби може відповісти той, хто веде бесіду.

"Базіка"

Такий співрозмовник часто нетактовно і без усякої видимої причини перериває перебіг бесіди. Не зважає на час, який витрачає на свої випади. Щоб його нейтралізувати, слідує:

як і "всезнайку", посадити ближче до того, хто веде бесіду або до іншої авторитетної особи;
коли він почне відхилятись убік, його потрібно тактовно зупинити; коли він відійде від теми бесіди, запитати його, у чому він бачить зв'язок між щойно сказаним та предметом обговорення;
запитати поіменно учасників розмови, яка їхня думка;
у разі потреби обмежити час окремих виступів та всієї розмови;
стежити, щоб "базіка" не перевертав проблеми "з ніг на голову" тільки за тим, щоб подивитися на них під новим кутом зору.

"Боягуз"

Цей тип співрозмовника відрізняється недоліком впевненості у собі під час публічних виступів. Він охочіше промовчить, бо буде боятися сказати щось таке, що, на його думку, може виглядати безглуздо чи навіть смішно. З таким співрозмовником потрібно поводитися делікатно, з почуттям міри:

ставити йому легкі інформативні питання;
схвалити його, щоб він розвинув своє зауваження або вставлене слово до ряду речень;
допомагати йому формулювати думки;
рішуче припиняти будь-які спроби глузування з нього та його висловлюваннями;
застосовувати формулювання типу "усі хотіли б почути і Вашу думку";
спеціально дякувати йому за будь-який внесок у розмову чи зауваження, але не робити цього зверхньо.

"Холоднокровний", неприступний співрозмовник

Така людина зазвичай замкнена, часто почувається поза часом і простором, а також поза темою і ситуацією конкретної ділової бесіди, тому що все це здається йому негідним його уваги та розумових зусиль. Що краще зробити у такому разі?

Будь-яким способом необхідно:

зацікавити його в обміні досвідом;
спитати його - "Здається, Ви не зовсім згодні з тим, що було сказано. Звичайно, нам усім було б цікаво, чому?";
у перервах і паузах розмови спробувати з'ясувати причини такої поведінки.

"Незацікавлений" співрозмовник

Тема розмови його взагалі не цікавить. Він би охочіше "проспав" всю розмову. Тому потрібно:

ставити йому питання інформативного характеру;
надати темі розмови цікаву та привабливу форму;
ставити йому стимулюючі питання;
спробувати з'ясувати, що цікавить його особисто.

"Важливий птах"

Такий співрозмовник не виносить критики — ані прямої, ані непрямої. Він почувається і поводиться як особистість, що стоїть вище за інших співрозмовників. Істотним елементом нашої позиції стосовно такого співрозмовника є тактика відповідно до якої:

не можна дозволяти йому розігрувати під час розмови роль гостя;
потрібно непомітно запропонувати йому та дати можливість зайняти рівноправне з рештою учасників розмови становище;
не допускати жодної критики на адресу присутніх або відсутніх керівників та інших осіб;
завжди чітко розуміти, що йдеться лише про одну ділову розмову, і пам'ятати, хто ініціатор цієї бесіди;
дуже корисно в діалозі з такою людиною користуватися методом "так - але".

"Чомучка"

Здається, що цей співрозмовник тільки для того й створений, щоб складати та ставити питання незалежно від того, мають вони реальну основу чи надумані. Він просто згоряє від бажання питати все і вся. Як краще впоратися із таким співрозмовником? Тут може допомогти наступне:

завжди всі його питання, що стосуються теми бесіди, відразу ж направляти на всіх співрозмовників, а якщо він один, то переадресовувати питання йому самому; на питання інформаційного характеру відповідати відразу;
відразу визнавати його правоту, якщо немає можливості дати йому відповідь.